Гра РАЗОМ з дитиною

З появою дитини, у житті дорослих з’являється досить забуте заняття – гра. Для різних дорослих рольові, групові ігри даються по-різному. Хтось зовсім не знає, що робити, хтось соромиться здатись незграбним, а хтось щиро не хоче грати завжди, коли того просить душа дитини. Я хочу визначити кілька пунктів щодо необхідності грати РАЗОМ з дитиною, щоб допомогти заспокоїтись батькам і отримувати виняткове задоволення від спілкування з власним скарбеням, а не виснажувати себе немилим заняттям (грати через силу завжди, коли дитина попросить) або не мучитись почуттям провини, якщо Ви таки знаходите в собі сили іноді відмовити дитині “пограти”.

• Для дитини важлива не кількість, а якість проведеного з нею часу. У вас має бути однозначно час, коли ви займаєтесь тим, що дитина попросить (20-30 хвилин на день): грати в ляльки, будувати залізницю і т.д., паралельно не розмовляючи по телефону і не відволікаючись на інші заняття. Але це не означає, що грати потрібно приступити відразу ж, коли малюк про це попросить. Ви можете визначити дитині, що Вам потрібно виконати таку-то роботу і тоді Ви зможете зробити з нею те, що вона просить. Але обов’язково потрібно бути чесним! Якщо сказали, робіть саме тоді, коли пообіцяли. Тоді буде довіра і легке прийняття умов дитиною.

• Пробуйте різні види діяльності з дитиною і якийсь із них буде Вам точно до душі, ось в ньому і проявляйте себе найкращим чином, приділяйте більше всього Вашої безпосередньої участі.

• Грайте в те, що Вам хочеться! Якщо в грі Вам дісталась роль, яку виконувати Вам не хочеться, ЗАПРОПОНУЙТЕ собі іншу роль. Повірте, дитина погодиться! Навіть якщо це роль сплячого оленя)))) не пам’ятаю, хтось із мам так сказав, що це її улюблена роль)

• Будьте щирими, діти побачать Вашу награність, в разі чого, і ще більше засмутяться, ніж би Ви взагалі відмовились. У дитини будь-яка гра найважливіша справа, тому не висміюйте і не зменшуйте важливість заняття, просто можете чесно зізнатись, що у тебе, малюк, це вийде зробити краще, ніж у мене!

• Показуйте і пояснюйте дитині важливість Ваших справ, які Вам потрібно зробити (іноді дитина навіть не підозрює, що у мами є своя “робота”, якщо Ви намагаєтесь заповнити собою кожну хвилину неспання дитини, а всі власні справи робите під час її сну або прогулянки з бабусею/нянею) і робіть щось паралельно. Так і говорите: “У тебе своя робота, у мене – своя”. Вашою “роботою” може бути будь-яка необхідна справу. Дитина може грати поруч з Вами практично в будь-якому місці в будинку. Головне, бути терплячим, підтримати розмову при необхідності, не беручи активної участі в грі дитини.

• Дитині просто необхідно мати час на самостійну гру! Якщо з самого раннього віку мама намагається кожну хвилину бути поруч, не зі зла, звичайно, вона просто намагається показати, відкрити для неї побільше цікавого. “Коли він один, мені здається, йому сумно …” можна почути. Але йому просто необхідно ПОДУМАТИ! Може здатись незвичним слово «подумати» для молодшого дошкільника, але під час того, коли дитина кудись задивилася або монотонно виконує повторювані дії, в мозку відбуваються важливі процеси. І цей стан потрібно поважати і дуже делікатно переривати, якщо хочете щось сказати дитині. “Понудьгувати”, коли у дитини немає очевидного заняття, буває дуже корисно. Необхідність – мати винаходів. Люблю цю фразу. Дитина в моменти незайнятості починає вигадувати, фантазувати, замінювати одними предметами інші. Тобто, самостійна гра породжує самостійне мислення.

У будь-якій справі потрібно прагнути до балансу. Так і в грі з дитиною, але пам’ятайте, що Ви і малюк – окремі люди, зі своїми інтересами, бажаннями і потребами. Живіть дружно і грайте із задоволенням!