Ігри з трирічками

Трирічні малюки – це такі солодкі люди! Вони вже ніби не крихітки, можуть виконувати цілком усвідомлені дії, включатися в рольову гру, але при цьому ще дуже залежать від фізіології і потребують в кожній справі бачити непідробний інтерес. Це означає, що вони вже готові трохи “трудитися” (навчатись), але при цьому має бути супер-цікаво. Я багато пишу про важливість гри в житті дітей, адже будь-яку інформацію потрібно подавати в доступній свідомості малюка формі.

Пропоную розглянути ігри, які будуть корисні і зрозумілі трирічним малюкам:

• Різноманітні настільні ігри:
- Завдання на увагу: пошук тіней, контурів, однакових елементів, частин від візерунка і т.д. Пізнавальний інтерес дитини загострює інтерес до подібних ігор. Важливо дотримуватись дозування – приблизно 10-12 тіней/контурів одночасно перед очима дитини, щоб створювати грамотне навантаження, при цьому залишаючи місце успішному виконанню. Важливіше зробити менше, але добре, ніж розкласти всі деталі і не доробити до кінця. Кількість деталей повинна збільшуватись залежно від рівня можливостей дитини.
- Ігри на кольори і форми.
- Асоціації, протилежності, професії. Кругозір дитини дозволяє на простому рівні порівнювати отриманий життєвий досвід, тому подібні завдання відмінний привід актуалізувати і розширити наявні знання. Ваші пояснення щодо призначення, ролі того чи іншого поняття повинні бути короткими, щоб не ускладнити розуміння дитині, а систематизувати знання про навколишній світ.

• Ігри на розвиток мови. Їх можна поєднати з рольовими іграми, які стають дуже актуальними і цінними в трирічному віці:
- Гра “Що буває?”. Берете маленький м’ячик, сідайте навпроти дитини. Кидаєте малюкові м’яч і задаєте питання, наприклад: “Що буває кисле?”. Дитина кидає Вам м’яч назад і відповідає. Потім Ви знову їй і т.д. З варіантів питань можуть бути: що буває тверде, кругле, солодке, високе, пухнасте, рідке, м’яке, біле і т.д.
- “Вгадай хто?”. Ви називаєте кілька прикметників, що описують предмет або істоту, яку дитина добре знає, а малюкові потрібно вгадати, наприклад: сірий, лісовий, колючий; кругле, соковите, червоне.
- “Один – багато”. З тим же м’ячиком можна грати так – Ви кидаєте дитині м’яч і говорите назву чогось в однині, а дитині потрібно відповісти у множині, наприклад: дерево – дерева, стіл – столи і т.д. Перед початком гри назвіть малюкові кілька прикладів, щоб він добре розумів, що від нього вимагається.

• Тактильні гри. В непрозорий мішечок зберіть 8-10 маленьких предметів, що мають характерну форму. Це можуть бути частини настільної гри, геометричні фігури, маленькі іграшки. Розгляньте їх з дитиною, після чого сховайте в мішок. Малюк занурює руку в мішок і бере будь-який предмет. Не виймаючи руку, потрібно відповісти, що саме потрапило малюкові в долоньку. Нехай не з першого разу, але у малюка почне виходити, так як інтенсивно запрацює тактильне сприйняття і образне мислення дитини.

• Підготовка руки до листа. Маленькі солодкі руки вже деколи намагаються щось розфарбувати, з’єднати, провести, але рука часто не слухається, швидко втомлюється, тому будьте готові, що шлях до якісного володіння олівцем матиме кілька складових.
- Візьміть не білу тацю. Або застеліть звичайну тацю щільним папером яскравого кольору (однотонним). Насипте зверху манку таким шаром, щоб повністю закрити поверхню дна. На одній частині пальцем намалюйте якусь фігуру і попросіть малюка повторити поруч малюнок своїм пальчиком. Поступово ускладнюючи малюнки. Також поліпшенню координації рухів кисті сприяє ліплення.
- Спробуйте малювати пластиліном, наприклад. Це коли м’який пластилін потрібно розтягувати по поверхні листка, утворюючи малюнок (попередньо намальований олівцем – це може бути будь-яка заготовка з інтернету). Першими вправами з олівцями повинні бути спроби розфарбовувати. І пробуйте спочатку добиватись правильного тримання дитиною олівця, нехай і не тривалий час.