Інструкції під час гри

Хоч ГРА – і невимушений, легкий для сприйняття процес, те, що говорить “ведучий” під час гри – вкрай важливо. Адже від цього залежить, чи зрозуміє завдання кожен учасник, чи встигне цей учасник впоратися із завданням, чи отримають, в кінці кінців, всі задоволення від гри.

Тому я хочу виділити кілька пунктів:

• Ведучий, а в нашому випадку це доросла людина (батьки, няня, вчитель) не повинен займати позицію повчаючого. Завдання дорослого – проінструктувати, дати лаконічне пояснення, підтримати порадою/своєчасною підказкою.

• Дорослому потрібно постаратись заздалегідь (до того, як почне говорити) продумати те, що потрібно сказати дитині в конкретному випадку. Тобто дотримуватись принципу “Думай, що говориш”.

• В інструкції до виконання будь-якого завдання повинна звучати ДІЯ, яку потрібно зробити дитині: приєднати, розкласти, відвести, покласти і т.д. Це повинно бути односкладова (тобто така, яку не потрібно ділити ще на додаткові піддії) дія, яку дитина може почати робити відразу. Простіше кажучи – з Ваших слів дитині повинно бути зрозуміло, що робити.

• Після того, як ви сказали, що робити, необхідно дати час і можливість дитині це зробити. Як би очевидно це не звучало, але з цим є проблеми. Дорослі часто починають відразу коментувати, що дитина “це вже давно знає”, “що тут думати”, “якщо голову на морц не забув, то відразу впораєшся” і т.д. Ці фрази і таке ставлення в цілому вкрай неефективні. Дитина покаже набагато кращий результат, якщо над нею не буде хмари “перевіряючого”. З цього випливає наступний пункт.

• Завдання дорослого під час спільних ігор з дитиною – пізнавальне партнерство, якісна підтримка, а не відточування навичок до уявного ідеалу.

• Якщо Ви дали точну інструкцію і час на її виконання, але бачите, що дитині складно, повторіть ту саму інструкцію ще раз і уточніть, чи зрозуміло дитині, що потрібно робити? І будьте готові тим же тоном (спокійним і впевненим) повторити завдання необхідну (!) кількість разів.