Навчання з усмішкою – в чому секрет?

IMG_1803

На чудовому, прогресивному сайті 5sfer.com виходять мої статті з навчання і ровитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. До вашої уваги пропонується перша з них!

Починаючи в тій чи іншій формі займатися зі своїм малюком, батьки мріють, щоб всі завдання були дитині в задоволення, при цьому приносили максимальну користь. Повністю зберігати ентузіазм і потрапляти в пік ігрових інтересів дитини вдається до того часу, поки не настає період обов’язкових речей – залучення малюка до безпосередніх “занять”, які вимагають уважності і зосередження на досліджуваному об’єкті. Тут то і настає момент доленосних питань – як? Як поводитись, щоб навчання було розвиваючим? Як залучати дитину, щоб їй працювати хотілось? Як зробити її інтерес постійним, а успіхи помітними? На всі ці питання є відповіді і я постараюсь якомога більш повно їх розкрити.

Навчання має однозначно бути в радість, про це я говорю не як мрійник, а як людина, яка протягом десяти років саме цим і займається – дає малюкам перші знання і прищеплює любов до праці.

Так у чому ж секрет?

1. Навчання має відбуватись на зрозумілій дітям “мові” (не в сенсі мовлення, а в сенсі подачі дитині матеріалу). Провідний вид діяльності дитини дошкільного віку – ГРА. Що це означає? Багато людей думають, що раз гра, значить, мимовільне заняття, контрольоване виключно дитиною і припиняється, відповідно, коли дитина інтерес втратила. Дозволю собі внести ясність. Для дитини “грати” означає розуміти, навіщо вона це робить. Приклад: просто так вкладати кольорові кола у віконця відповідного кольору малюкові може не хотітись, а якщо сказати: “У дівчинки на сукні з’явилися дірочки, а вона хотіла піти в ній на вулицю. Давай скоріше допоможемо їй закрити дірочки кружечками, щоб вона побігла з друзями грати!” У дитини включається мотив – вона допомагає! І зауважте, вона не робить нічого надприродного у завданні, вона приєднує ті ж кола за кольором, але завдання стало оформленим у спеціальну “справу”, гру, яка зрозуміла для її свідомості. Або інший приклад, для старших дошкільнят, з читання. Попросити дитину – дошкільника прочитати просто 20-30 слів може бути не так просто, а якщо намалювати три машини, кожна з яких везе інструменти для професії. Одна для будівельника, друга для лікаря, третя для кухаря. Для кожної професії пишіть, наприклад, по 6-8 слів – назв інструментів на окремих смужках з паперу (молоток, чайник і т.д.), дитина по черзі читає кожне слово і кладе в машину з відповідною професією. Слова читаються непомітно! Я вам від чистого серця кажу! І від імені десятирічного досвіду роботи, звичайно. Гра виступає провідником у навчальне завдання. Активно працює ігровий мотив і дитина з радістю виконує своє завдання.

2. ПОЗИТИВНЕ НАЛАШТУВАННЯ. Від природи діти впевнені, що вони роблять все правильно. Змушує їх сумніватись у собі оточення, коли починає порівнювати з іншими, жорстко оцінювати, гарне сприймати, як належне, а невдалі спроби гостро критикуючи і випинаючи. Дитинство дітей хороший привід освіжити свій підхід до життя і для батьків! Головне, що варто розуміти – діти вчаться! І не помиляється тільки той, хто нічого не робить! Наберіться терпіння і в будь-якому занятті відзначайте те, що вийшло добре. Це і буде стимулом для подальшої роботи.

3. БЕЗУМОВНА ЛЮБОВ. Я беззастережно переконана, що любити дітей повинні не тільки батьки, а всі, хто причетний до формування зростаючої особистості. Навчання – це передача знань від одного покоління іншому. І чим тепліша атмосфера в процесі цієї передачі, тим якісніший і надійніший результат. Неможливо досягти гармонійного розвитку примусом, жорстким контролем і засудженням. Висловлюючи свою думку щодо виконаної роботи, ніколи не змушуйте дитину сумніватись, що Ви її любите, що від успішності завдання залежить ваша любов до неї.

4. ДІЄВА МЕТОДИКА. Згодна, оцінити результативність методики з першого погляду дуже складно. Я рекомендую виходити, по-перше, з простоти втілення (методика, яка вимагає складної підготовки та спеціалізованих знань з боку батьків, може швидко Вас втомити, що призведе до зниження інтересу і в дитини); по-друге, із зрозумілості для Вас (тобто коли кінцевий результат можна передбачити, а інструкція до застосування не викликає паніки). Вам завжди інтуїтивно має подобатись те, чим ви займаєтесь з малюком. Неможливо досягти результату в тому, доцільність чого Ви самі не розумієте, але вперто намагаєтесь втілити з дитиною, так як хтось порадив вам це зробити.

5. СИСТЕМНІСТЬ. Тобто сталість, регулярність виконання взятих на себе зобов’язань. Дуже важливо, якщо ви прийняли рішення запровадити обов’язкові заняття у домашній розклад, дотримуватись графіка, тобто визначити, в який час вам найзручніше займатись і дотримуватись цього часу завжди. Так ви підвищите відповідальність дитини до виконуваної справи і привчите до обов’язковості. Визначте найпродуктивніший час для занять. Він виходить з фізіологічних особливостей конкретного малюка. Комусь легше працювати відразу після сну, хтось відмінно справляється із зосередженими завданнями ближче до вечора.

За кожен описаний пункт я відповідаю справою. Вже практично десять років я втілюю ідею навчання з душею в життя. Сотні дітей, яких я вчила і продовжую вчити зараз, доводять ефективність довірливого навчання на практиці. Я дуже вимоглива у навчанні, але любов і доброзичливість у навчальному процесі завжди йдуть поруч з дисципліною, що дозволяє зробити процес приємним, а результати міцними.