Підготовка руки до письма

Словосполучення “Підготовка руки до письма”, яке є частиною підготовчої програми до школи, часто асоціюється у людей з необхідністю навчити дитину писати, як писатимуть в школі, тобто прописом. Насправді ж в цій фразі не дарма є слово “підготовка”, так як потрібно не вже навчити писати, а створити умови, щоб прийшовши до школи, дитина була готова писати багато.

Що означає багато? Багато – значить, регулярно, систематично і обов’язково.

Зі вступом до школи письмо для дитини стає необхідним – тут і там потрібно щось записати, дописати, переписати і т.д. Якщо до школи потреба в письмі була незначною (навіть на побутовому рівні), то зі зміною провідного виду діяльності (з гри на навчання), письмо стає невід’ємною частиною буття. На “виписування” (процес від навчання дитини письму прописом до автоматизації даної навички), по ідеї, дана вся початкова школа. Тобто не можна з дитини вимагати в першому класі, щоб вона “хапала на льоту” і, при цьому, щоб не падала від перевтоми, літери рівно виводила, як на зразку і т.д. Це, по крайній мірі, не чесно по відношенню до учня.

Так як м’язи рук дитини-дошкільника у кожного окремого малюка розвиваються по різному, то і форму підготовки руки до листа потрібно вибирати індивідуально. Важливо враховувати, що координація кисті рук (від чого безпосередньо залежить якість письма) безпосередньо залежить від загального фізичного стану дитини та її вміння орієнтуватись у просторі. Тому ми розглянемо як умови роботи безпосередньо з письмом, так як і деякі фізичні вправи, що сприяють підвищенню спритності рук.

Я хочу для початку зробити акцент на важливості обов’язкових письмових вправ в останній рік перед школою. І саме рік, а не місяць-два. Чим більш сильною, стійкою, витривалою стане рука учня до моменту вступу до школи, тим краще буде для нього в самій школі.

З самого дитинства ми розвивали ручки ліпленням, малюванням, бісероплетінням, пальчиковими іграми, обов’язковими ж вправами безпосередньо перед школою є розфарбовування і робота в зошиті для майбутнього першокласника, де потрібно обводити по контуру, малювати повторювані елементи, писати за зразком і т.д. Майбутній школяр – це дитина шести років або близько шести. Малювати палички, і просити дитину повторити ряд таких самих паличок в чотири роки не потрібно, я б навіть сказала, жорстоко, так як крім спритності самої руки в даних вправах важливо досить розвинене вміння орієнтуватись на сторінці зошита, щоб дитина могла робити правильний відступ, знаходила потрібний рядок, писала вказану кількість символів, а не вгадувала, де почати і де закінчити.

Потрібно відзначити, що письмо дуже рідко буває улюбленим заняттям у дітей. Це пов’язано, в першу чергу, з монотонністю виконуваної роботи. Дитина охоче буде писати те, в чому вбачає сенс, але часто просто катастрофічно важко даються написання в ряд повторюваних символів. Вихід – поєднувати. Не сформувавши правильної звички зараз, дитині вкрай важко може бути “подружитися” з письмом у школі. Виберіть зошит за рівнем умінь (щоб виконувані завдання були посильні для дитини), почніть його з початку (а не з того місця, де дитині хочеться писати сьогодні) і впевненим темпом (4-5 разів на тиждень по 20 хвилин) закінчіть його. Тільки після цього можете вибрати інший (трохи складніший), якщо в школу ще не пора, і зробіть так само. Ви будете бачити вже у найближчому майбутньому, що при систематичних вправах рука дитини менше втомлюється, якісніше працює, у дитини з’являється інтерес, так як, по-перше, вона може простежити еволюцію свого письма, а, по-друге, від систематичних вправ починає виходити краще, а якщо виходить краще, то і зробити можна!

Серед варіантів зошитів для підготовки руки до письма майбутнього школяра мені подобаються в роботі: В.Мамаева “Письмо” 5-6 років, серія “А клас”; Л. Мавріна: Прописи. Пишемо букви і цифри + цього ж видавництва Робочий зошит дошкільника. Прописи. Штрихування і домальовування; «Майбутнім відмінникам». Зошит з підготовки руки до письма 5-6 років. Автор: Лавриненко. Видавництво: Відмінник.

Важливі умови:

- Час письма повинен бути обмежений або кількістю роботи (половина сторінки, одна сторінка), або часом – 15, 20 хвилин (по будильнику або пісочному годиннику).

- Відмічатись Вами повинні тільки найкраще написані елементи. Якщо дитина сама сердиться, що це і це вийшло погано, а Ви (незворушним і доброзичливим тоном) вказуєте на те, що було зроблено найкраще. І до рівня яких в наступні рази буде шанс підтягнути інші. Це не сліпе захоплення, це підтримка бойового духу.

- Час, коли у дитини буде “письмо”, найкраще визначити відразу (і внести до розкладу) і, важливо, щоб дитина знала про цей час, тобто щоб кожен раз не доводилось вмовляти. А пункт перший дозволить переконати дитину, що “Зробив діло – гуляй сміло!”.

- Я рекомендую до школи писати тільки простим олівцем, що робить менше навантаження на руку і дозволяє виправити неточності. Важливо – олівець повинен бути завжди добре підточеним і м’якістю не менш середньої: НВ, В, В1.

- Стежте за посадкою дитини за столом і положенням зошита і рук на столі: ноги повинні торкатись підлоги (або підставки для ніг), спина рівна, корпус тіла трохи нахилений вперед, руки знаходяться на столі, лікті трохи звисають, зошит знаходиться трохи з нахилом вліво, відстань між очима і зошитом – 30-40 см.

- Дитина має бути відповідальною за свій зошит: знати, де лежить, стежити, щоб молодший брат або сестра не домалювали в ньому щось. При бажанні – малювати посмішку в кінці завдання, яка ілюструє, як сьогодні вийшло позайматись.

Рівень фізичної спритності рук дитини 5-7 років можна перевірити за допомогою такої вправи з м’ячем (середнього розміру): попросити кинути м’яч в стінку з відстані 1 м. Якщо протягом 30 секунд дитина кинула і зловила м’яч більше 20 разів, координацію рухів можна вважати відмінною, 15-20 разів – задовільною, менше 15 разів – слабкою. Поліпшити ці показники можна за допомогою загальної фізичної підготовки дитини і безпосередніх ігор з м’ячем: підкидати і ловити м’яч, підкидати і ловити м’яч з ускладненням – поки м’яч летить, плеснути в долоні, повернутись навколо себе, присісти; перекидати м’яч один одному, з руки в руку, бити м’ячем об підлогу і ловити його, потім робити це в процесі бігу, підкидати м’яч і ловити його то однією, то іншою рукою.