Провідні види діяльності

Дуже часто нерозуміння, що вимагати, а що не вимагати від дитини в певному віці, відбувається тому, що батьки не знають, в який період життя який вид діяльності переважає у дитини, чим я зараз і спробую допомогти.

Традиційно вважається, що до школи у дитини провідний вид діяльності – це гра, а починаючи зі шкільного віку – навчання, але я пропоную копнути глибше і розглянути, які процеси відбуваються з дитиною на шляху набуття взаємодії з навколишнім світом.

Від 0 до одного року для дитини найважливішим є емоційне спілкування з дорослим, яке має на увазі не двосторонню бесіду, а ніжні дотики, ласкаві слова дорослого, посмішки, звернені до дитини і т.д. В результаті чого дитина починає пожвавлюватись, побачивши рідного дорослого, явно показуючи своє бажання “спілкуватися” з ним. Пропонуйте дитині іграшки, проявляйте свою любов, але не заповнюйте собою весь період бадьорого стану малюка, він повинен мати час розглянути, вивчити простір навколо, властивості запропонованої іграшки і варіанти маніпуляції з нею. Важливим результатом активного спілкування з малюком є те, що приблизно до року дитина починає безпосередньо розуміти слова дорослого і направляти свої дії відповідно до сказаного: “Покажи, де курочка!”, “Дай мені, будь ласка, яблучко” і т.д.

Від 1 до 3 років провідна діяльність дитини – предметна, але якщо малюк одного року може тільки маніпулювати з предметами, намагаючись усвідомити їх призначення і основну функцію, то дії трирічної дитини вже більш свідомі і продумані. Усвідомити справжнє призначення предметів дитина може тільки після року, дитина починає діяти з предметами якісно по новому. Малюк 1-1,5 років вже не просто стукає деталями одна об одну, як це могло бути в 9 місяців, а намагається зрозуміти, як з цими деталями обходитися – просовує у віконця, підбирає іншу деталь, якщо не підходить перша і т.д . Тому й іграшки, призначені для малюків 1-3 років переважно такі, які сприяють самонавчанню, пізнаванню через дію: пірамідки, сортери, матрьошки, рамки-вкладиші і т.д.. Дитина вивчає властивості предметів: форму, колір, розмір, текстуру (м’який, гладкий і т.д.). Дитина у віці від року до двох вимагає якомога більше контакту з навколишніми предметами (думаю, це багато хто помітив і відчув), їй важливо знати і розуміти, як все влаштовано, що буде, якщо … і т.д. Тому малюки люблять не будувати, а руйнувати старанно зведену Вами вежу, що часто засмучує або навіть обурює батьків. Все, що не стосується безпеки дитини, давайте пробувати зробити самостійно: випити з чашки, з’їсти суп, одягнути штани і т.д. Це безцінний досвід для малюка. На основі задоволення пізнавальної активності, діяльності дитини розвиваються її основні психічні функції: сприйняття, мислення, увага та ін.

З 3 до 6 років основним видом діяльності, який плавно виходить з предметного, є ігрова діяльність, в якій дитина розвивається неймовірно сильно, адже гра – це не частина життя дитини, ця все її життя. У ній вона проживає важливі моменти, пробує на собі різні ролі, несе відповідальність, відчуває самостійність і важливість, чого часто так не вистачає малюкам в реальному житті. Гру не можна недооцінювати. У грі у дитини розкриваються ті можливості, яких ще немає в житті, це як проекція на майбутнє. У грі дитина часто приписує собі ті якості, якими б хотіла володіти в реальному житті: впевненість, лідерство, товариськість. Але гра впливає не тільки на розвиток особистісних якостей, вона сприяє і формуванню пізнавальних процесів, і розвитку мовлення, і довільності поведінки. Саме тому сучасні методики навчання дошкільнят роблять акцент на грі, тобто “вчаться, граючи”. Це не говорить про легковажність щодо навчання, мова йде про розуміння природи дитини і використання цього в благих цілях. Дитині просто «читати» не цікаво, а якщо потрібно “роздати діткам подарунки”, читаючи імена малюків, і знаходити для них підходящі коробочки, це зовсім інша справа. Дитина не хоче підбирати частини до візерунка, а от закрити шторками вікна людям, яким сонце дуже світить і не дає спати – звичайно, можна! І таких прикладів мільйон. Важливо розуміти, що це важливо. Ігри дошкільнят різні: спочатку (малюки 3-х років) вони більш уривчасті, не поєднані в загальний ланцюжок, після 3-х років ігри стають більш усвідомленими і спрямованими на відтворення відносин між людьми, тобто рольові ігри. Діти так стараються і потребують бути, “як дорослі”, що всіма можливими способами відтворюють це в грі.

До кінця дошкільного віку (5-6 років) з’являються ігри з необхідністю слідувати правилам: хованки та ін. спортивні ігри, а також настільні ігри з важливістю дотримуватися порядку дій.

І саме на основі повноцінної ігрової діяльності складається провідний вид діяльності майбутнього школяра – навчання (7-8 років). Я багато пишу про це, що не можна робити різким перехід від гри до навчання, це може викликати тільки заперечення і обурення з боку дитини. Використовуйте ігровий підхід в період 6-8 років як основний у навчанні, це дасть хороший старт для малюка і грамотно сформує необхідні навички.