Рахунок з малюками

Processed with MOLDIV

Коли ви долучаєте вашу крихітку (2-3 рочки) до рахунку, важливо відслідковувати не тільки запам’ятовування символів (цифр), а й розуміння зв’язку числа і кількості предметів. Наприклад, досить часто завдання на вивчення цифр виглядають так: написана цифра і потрібно на паличку помістити стільки кілець, скільки вказує цифра під паличкою. Це завдання не з простих, так як дитині потрібно “вчасно зупинитись” і приєднати саме стільки кілець, скільки потрібно. Виробник же часто йде іншим шляхом і робить цифру і необхідні кільця одного кольору, а кільця, які призначені для іншої цифри, іншого кольору. Тоді вже і цифри то не вчаться, потрібно визнати, але між справою згадуються, не сперечаюсь. Спочатку важливо рахувати кількість і приєднувати її до цифри, так буде набагато зрозуміліше і посильніше для дитини двох років.

З чого, все-таки, варто почати рахунок і знайомство з цифрами?

- Рахуєте все, що потрапить вам під руку: давай порахуємо, скільки машинок ми взяли на вулицю; скільки пташок сіло на гілочку; скільки лопаток у Маші і т.д. Не створюючи спеціальні умови, а рахуючи “між іншим”, прищеплюючи розуміння рахунки дитині.

- Асоціюєте кількість з такою ж кількістю предметів: Давай всім зайченятам роздамо морквини. Рахуєте, скільки зайців у вас сидить на галявині. Наприклад, п’ять. Берете по одній морквині і роздаєте зайцям. Наприкінці підводите підсумок – п’ять зайчиків і п’ять морквин. Також можна порахувати, що зайців п’ять і приєднувати на картинку вже відразу п’ять морквин (на фото), але це трохи пізніше, ближче до трьох рочків. Спочатку діткам буде спокійніше, якщо у кожного зайця в лапках буде по морквині.

- Порівняння кількості. Коли малюк зовсім малюк (2 роки), показуйте на явно відмінну кількість і визначайте, що тут предметів маааало, а тут – багаааато. Поступово переходите на “більше” і “менше”, без використання знаків. Просто пояснюйте на зображенні, наприклад: “На дереві сидить багато пташок, а по землі ходить мало. На дереві у нас БІЛЬШЕ птахів, ніж на землі”. Спочатку ви не питаєте – де більше? А самі вказуєте, звертаєте увагу, що з часом навчить дитину звертати увагу і бачити різницю самостійно.

- Знайомитьсь з цифрами, але спочатку тільки разом з кількістю. Наприклад, давай порахуємо, скільки книжечок у дитини стоїть на полиці? Рахуєте і говорите, що цю поличку потрібно позначити, щоб малюк не переплутав: “У нас три книги на полиці і до них підійде цифра 3″, показуєте на цю цифру, а малюк кладе до полиці.

- Вже після того, як малюк зрозуміє зв’язок “кількість-цифра”, можна просити до вказаної цифри визначити кількість (про що я писала на початку статті і що показує нам гусінь на фото). Тільки тут важливо спочатку уточнити, яка цифра написана, а потім уважно рахувати. “Нам потрібно покласти три яблука в кошик з цифрою 3 (наприклад): кладемо і рахуємо: один, два, три. Досить! У нас три яблука і цифра три на кошику. Давай подивимось, скільки потрібно яблук покласти в наступну кошик!”. Не очікуйте стовідсоткового усвідомлення дитиною з першого разу. Все одно продовжуйте далі. Дитині потрібен час і практика, щоб вловити ідею і почати відтворювати отримані знання на ділі.

Спочатку залучати в роботу варто не більше п’яти цифр. Я особисто знайомити дитину з цифрами починаю після 3 років, до цього працюю тільки з кількістю.

Залежно від свідомості вашого малюка різниться і час, коли вже можна переходить від одного етапу до іншого. Вже після трьох років дитина почне давати “зворотний зв’язок” і ви побачите, на якому етапі вона знаходиться, і зможете продовжити вашу роботу в необхідному руслі!

P.S. Фото взяті з програми “Вчимо цифри”.

Навчайтесь із посмішкою!