Як правильно робити зауваження дитині

Під час навчання або іншого взаємодії з дитиною, так чи інакше, часом потрібно внести правку, зробити “зауваження”. Але вказівка на помилку, неточність повинна однозначно спонукати дитину зробити краще, виправитись, а не вбити бажання робити будь що. Тоді це зауваження можна вважати конструктивним, правильним. Вже не раз доводилося від малюків чути, що вчитель робить або говорить “образливо” … Те ж саме може стосуватися і батьків.

Про зауваження важливо знати кілька моментів:

- Тон зауваження повинен бути доброзичливим, навіть якщо він строгий, тобто в голосі не повинно бути роздратування і злості, а лише справедлива вказівка на актуальне питання.

- Зауваження має на меті допомогти виправитись, звернути увагу на проблему, а не принизити дитину.

- Жартуйте, роблячи зауваження, але не насміхайтесь! Коли дитина пише, підтримуючи голову однією рукою, я кажу “Не переживай, голова не впаде, тримати її не треба!”, без уїдливості і зухвалості! Ніби й правда я думала, що дитина переживає за голову.

- Зауваження робити можна! Але обережно. Жести, міміка говорять про нас більше, ніж слова. І закочені очі до неба можуть викликати у дитини не бажання виправитись, а відторгнення.

- Робіть зауваження, не виховуючи, тобто просто вкажіть, що не так. І не поспішайте, тактовно втручайтесь у процес. У вашому голосі не повинно чутись, що Ви впоралися б із цим краще. Якщо потрібно втрутитись, запитайте дозволу, пропонуйте (!) допомогу.

Пам’ятайте – повага до дитини понад усе! Діти цінують це, вони пускають тих, то їх поважає, у свій простір, а це безцінне!