Знайомство з поняттям “Частина мови”

У початковій школі вже в першому класі дитина знайомиться з такими поняттями як “слова-назви” (вони ж іменники), “слова-ознаки” (прикметники) і “слова-дії” (дієслова).

Ця тема і проста, і складна водночас.

Проста, тому що мова про очевидні речі. Про ті слова і поняття, з якими дитина має справу кожен день.
Складна – бо все те, що раніше ніяк по-особливому не називалось, зараз дорослі намагаються вкласти в якісь абстрактні для дитини категорії, називають їх дивними новими словами і просять у всьому цьому розібратись.

Я намагаюсь дитину познайомити з цією справою ще до школи. Але тільки тих дітей, хто морально дозрів. Я кажу так: “Всі слова, що ми з тобою називаємо, можна розділити на кілька категорій. Наприклад, навколо нас є безліч предметів, кожен предмет має свою назву. Наприклад, стіл – це НАЗВА меблів, за якими можна обідати або працювати. Ручка – НАЗВА предмета для письма. Яблуко – НАЗВА фрукта. Машина – НАЗВА виду транспорту. Є також живі істоти, які теж мають НАЗВИ. Собака – НАЗВА домашньої тварини. Сестра – НАЗВА родича. Тобто всі слова, які дають назву предметам і живим істотам, називаються “СЛОВА-НАЗВИ”. Далі – є інші слова, які нам розповідають, які ці самі назви бувають. Яблуко ЯКЕ? Кругле. Ручка ЯКА? Синя. Собака ЯКА? Кудлата. Ці слова дають ОЗНАКУ предметів, вони розповідають нам, ЯКІ бувають предмети і живі істоти навколо. Це «СЛОВА-ОЗНАКИ». А ще є слова, які називають дії. Дія – це коли хтось щось РОБИТЬ. Ось ти що зараз робиш? Сидиш, правильно. А ще? Говориш, точно. А що ще можна робити? Спати, ходити, їсти, співати, малювати, танцювати і багато іншого! Це «СЛОВА-ДІЇ». Тобто ми розглянули з тобою три групи: слова-назви, слова-ознаки і слова-дії. Спробуй зараз сам/а назвати мені по п’ять слів кожної категорії”. І я загинаю пальці, а дитина називає. Потім потрібно виконати завдання, в якому дитина буде розподіляти слова по цих самих категоріях.

Далі, при наступному зіткненні з даною темою, розповісти про питання (Хто?/Що?; Який? Яка? Яке ?; Що робити?), але дуже обережно, спокійно, не чекаючи 100%-го розуміння з першого разу. Пам’ятайте, що спочатку ми створюємо уявлення у дитини про певне поняття, потім виконуємо безліч вправ на задану тему, а вже потім говоримо про знання з її боку.